Zebraliśmy dla Was relacje z pierwszego dnia zajęć w klasie przygotowawczej w naszej szkole. Dziś uczniowie z Ukrainy otrzymali od uczniów naszej szkoły dedykowane im plecaki z uwzględnieniem potrzeb zarówno uczennic jak i uczniów. Poznali szkołę, nauczycieli, cześć uczniów, i przede wszystkim siebie.A tak ten pierwszy dzień zapamiętają dwie osoby – które o to zapytaliśmy:
– Emocje były duże. Wszyscy byliśmy zestresowani, niepewni. Z czasem napięcie opadło. Poznaliśmy się wzajemnie. Uczniowie z Ukrainy prawie się nie znali. Po zajęciach integracyjnych wychodzili uśmiechnięci i wdzięczni, że tak ciepło ich przyjęliśmy. Potrzebują chyba jeszcze trochę czasu, żeby wyjść do rówieśników- jak ocenia wychowawczyni tej klasy – p. Anna Strzoda.
– Niektórzy radzą sobie z językiem polskim i chętnie rozmawiają, ale widać też, że niektórzy są zagubieni, bo nie do końca nas rozumieją. Ale po jakimś czasie otwarli się też między sobą, uśmiechają się a nawet śmieją. Zwiedzili szkole, poznali kilku nauczycieli, dostali kluczyki do szafek i wspólnie ich szukaliśmy. Wydaje mi się, że jak oswoja się z językiem to dadzą sobie radę- uczeniica i wolontariuszka – Julia Kominek.
🇺🇦 Ми зібрали для вас звіти з першого дня занять у підготовчому класі нашої школи. Сьогодні учні з України отримали від учнів нашої школи присвячені їм рюкзаки з урахуванням потреб як учнів, так і учнів. Вони познайомилися зі школою, вчителями, учнями і, головне, з собою. Перший день запам’ятається двом – ми про це запитали: – Емоції були високі. Ми всі були напружені, невпевнені. З часом напруга спала. Ми познайомилися. Студенти з України майже не знали один одного. Після інтеграційних занять вони вийшли усміхнені та вдячні, що ми їх так тепло зустріли. Їм, мабуть, потрібен ще час, щоб вийти до своїх однолітків – за оцінкою вихователя цього класу – пані Анни Стрзоди. – Дехто добре володіє польською мовою і із задоволенням розмовляє, але також можна помітити, що дехто розгубився, бо не до кінця нас розуміє. Але через деякий час вони також відкрилися один одному, посміхаються і навіть сміються. Вони відвідали школу, познайомилися з кількома вчителями, отримали ключі від шафки, і ми разом їх шукали. Мені здається, що коли вона звикне до мови, то зможуть це зробити – студентка і волонтер – Юлія Комінек.
